"Війни операторів" або технології на перевершення ..

Оператори мобільного зв'язку в Україні та їхні перспективи розвитку в умовах кризи.

16 років тому в України (влітку 1993 року) президент Леонід Кравчук зробив перший дзвінок по мережі мобільного зв'язку. Таким чином було покладено початок революційному розвитку мобільного стандарту в Україну. СП "Український мобільний зв'язок" на протязі року змогла розгорнути первинну мережу (1 комутатор і 6 передавальних базових станцій) на базі тоді вже морально застарілого в Європі обладнання стандарту NMT-450i. Середньомісячний платіж абонента в ті часи становив близько 120 доларів.

Сьогодні в Україні налічується більше 55 мільйонів користувачів мобільного зв'язку України, при цьому показник Арпу (середня виручка за місяць з 1 абонента) коливається на рівні 5 доларів. Обсяг доходів учасників ринку телекомунікацій в 2008 році становив за даними Держкомзв'язку 46 мільярдів гривень (більше 6,5 мільярда доларів на той момент). Інтернет-аудиторія Україні налічує більше 10 мільйонів користувачів. 150 тисяч абонентів сьогодні користуються послугою мобільного зв'язку третього покоління.

Схоже, що зараз ринок інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) знаходиться на межі нової - вже другий - революції. Ім'я цієї революції - конвергенція.

Ринок телекомунікацій завжди був одним з найбільш привабливих з точки ренію інвестування. Найбільш показовий приклад - "Київстар". Норвезька державна кампанія "Теленор" вийшла на український ринок з інвестиціями порядку декількох десятків мільйонів доларів. Сьогодні вартість ЗАТ "Київстар" оцінюється експертами більш ніж в 5 мільярдів доларів.

Телекомунікаційні активи перетворилися на "блакитні фішки", які прагнули мати в своєму активи все портфельні інвестори. Однак телекомунікаційний бізнес - це насамперед бізнес інтелектуальний. Тут виграє той, хто знає, у що необхідно інвестувати, який стандарт варто підтримати сьогодні, що б завтра зібрати мільярдні дивіденди. Особливо ця теза важливий у контексті нинішньої глобальної фінансової кризи.

До революції через конвергенцію

Показники як номінальних, так і реального проникнення мобільного зв'язку в Україні досягли своєї вершини. Далі конкуренція може йти лише з розширення асортименту послуг та поліпшення їх якості. Відтепер боротьба за звання "третього оператора" безглузда, хоча її вперто продовжує вести "Астеліт" (торгова марка life:)), вкладаючи серйозні ресурси в нарощування абонентської бази і демонструючи при цьому колосальні збитки.

Одночасно з цим різко посилилася конкуренція і на ринку фіксованого зв'язку. "Укртелеком" залишився умовним "монополістом" лише в питанні доступу до каналізації і в контексті взаєморозрахунків з іншими операторами. І то - в останньому випадку він не чистий монополіст, а "оператор зі значним впливом на ринок". Прикриваючись тезою про прийдешню приватизації, ВАТ "Укртелеком" останній раз абсолютно неконкурентних шляхом отримав конкретне конкурентну перевагу - безпроблемне і майже безкоштовне отримання ліцензії UMTS (так звана 3G). Іншим учасникам ринку залишається лише публічно обурюватися таким прикладом кричущого порушення антимонопольного законодавства і чекати своєї черги на отримання ліцензії. І чим довше вони чекають, тим більше вже сумніваються у необхідності розвитку саме цього стандарту.

На сьогоднішній день більшість великих гравців ринку ІКТ йдуть по шляху конвергенції послуг і стандартів. Це означає, що мобільщики йдуть у фіксований зв'язок і передачу даних, інтернет-сервіс провайдери прагнуть працювати в мобільному стандарті, а фіксовані оператори виходять на мобільний сегмент ринку (як це відбувається з "Укртелекомом"). У зв'язку з цим відбувається не тільки універсалізація стандартів і послуг, але процеси звані злиттям і поглинанням. Великі мобільні оператори ось вже 2-3 роки активно будують власні оптико-волоконні мережі, скуповують дрібних регіональних або навіть великих всеукраїнських операторів фіксованого зв'язку і передачі даних. Все це необхідно для "пакетування послуг". Ще до поглиблення кризи гравці активно інвестували в розвиток мереж та апробацію нових стандартів. Сильними кроками експерти називали консолідацію "Білайну" і "Голден телекому". Активно обговорювалися регіональні придбання ахметовської групи "Вега". З інтересом стежили за переговорами щодо можливої ??покупки "Дата-груп" ЗАТ "Київстар". Відновилася дискусія щодо перспектив приватизації ВАТ "Укртелеком", одним з можливих покупців якого експерти називали російську "Систему". Ринок готувався до революції ...

Криза - відновлювальний і що підсилює

Не можна сказати, що криза прийшла несподівано і його результати були катастрофічними для галузі зв'язку. Однак він істотно змінив ситуацію на ринку, оголивши проблеми і виставивши переваги окремих гравців. Багато угоди зірвалися, багато кампанії позбулися кредитних ресурсів на розвиток, а деякі навіть пішли на масове скорочення персоналу. У той же час, криза - це час нових можливостей, для кого-то реалізованих, а для когось і втрачених. Зокрема існує думка, що навіть у кризовий час є вітчизняні гравці, здатні вкласти в розвиток своїх мереж під нові стандарти десятки якщо не сотні мільйонів доларів.


Зокрема мобільні оператори сьогодні багато в чому готові до технічної експлуатації мереж 3G - їх стримує лише відсутність відповідної ліцензії та гіпотетична висока її вартість. Їм немає сенсу переплачувати за ліцензію стандарту, який по суті вже відходить у минуле. Сьогодні в Європі йде активна апробація LTE (Long Term Evolution) - проміжного стандарту між 3G і 4G. Тому й "Київстар", і МТС, які морально і технологічно готові до розгортання мереж за стандартами нового покоління, цілком можуть переглянути свої пріоритети. Тим більше, що ціна конверсії радіочастот, озвучена Міноборони, неадекватно велика - 2,5 мільярда гривень.

Саме ці кампанії, на думку експертів, сьогодні є власниками унікальних можливостей і вільних ресурсів. Наявність інвестиційних можливостей за рахунок власного прибутку - це те, що так необхідно у період кризи, коли активи конкурентів і потенційні об'єкти для поглинання падають в ціні.

Проблеми на старті

МТС повільно, але вірно за рахунок, перш за все, російського менеджменту продавлює ряд конкретних проектів в Україні, активно інвестуючи в розвиток фіксованого зв'язку, власних або орендованих оптико-волоконних мереж, ШПД і пр. Інвестиційні, управлінські та лобістські можливості МТС - вкрай високі . Сьогодні ця кампанія займає 2 місце в Європі після Vodafone за кількістю абонентів (більше 90 мільйонів), випереджаючи таких гігантів і прямих конкурентів як Deutsche Telekom, France Telecom, Telefonica SA, TeliaSonera, Telenor, VimpelCom, Turkcell, Telecom Italia. "Система" також розглядається експертами як один з можливих покупців "Укртелекому".

У випадку з "Київстаром" ситуація складніша. По-перше, до цих пір тліє небезпечний конфлікт серед засновників - російській Altimo (група "Альфа") і норвезьким Telenor. Конфлікт - складний, багатогранний і не має короткострокових перспектив до вирішення. По-друге, топ-менеджмент кампанії демонструє абсолютно непослідовну політику в галузі розвитку нових продуктів. З одного боку вони активно добудовують свої старі проекти, що почалися більше року тому - мова йде про розвиток мереж і власної оптики. При цьому і норвезькі засновники, і сам гендиректор Литовченко активно декларують готовність до подальшого розвитку мереж, нових продуктів, впровадження нових стандартів і технологій. Однак на більш низькому рівні, відбувається незрозуміле, в тому числі і самим співробітникам кампанії, гальмування. Деякі експерти схильні бачити в цьому не зовсім професійний підхід з боку команди, яка відповідає за розвиток нових послуг. Зокрема, прийшов на цю посаду Віталій Ворожбит тривалий час займався визначенням свого місця в кампанії і пріоритетів роботи. При цьому, як відзначають внутрішні джерела, були заморожені ряд перспективних проектів, кампанія втратила динаміку в питанні побудови мереж та впровадженні додаткових послуг - банально зупинялися тендерні процедури. Учасники ринку в кулуарах активно обговорюють зниження інвестиційних фондів "Київстару". Із запланованих на 2009 рік 300 мільйонів гривень очікується реалізація не більше 200 мільйонів. З цієї ж аналогії засновники скоротили і анонсовану суму інвестицій на наступний рік - передбачалося 1,3 мільярда гривень, а залишається не більше 800 мільйонів. І це в ті часи, коли ринок катастрофічно не вистачає вільних ресурсів.

У секторі додаткових послуг взагалі склалася якась дивна ситуація. На думку експертів в даному випадку відсутня чітка система вибору партнера. Зазвичай прерогатива їх вибору в цьому стратегічному напрямку закріплена за профільним відділом всіх операторів - "закупівлі". Однак у випадку з "Київстаром" ця схема не працює, а монопольним правом вибору партнера знову-таки володіє команда Ворожбита. При цьому відбувається постійна зміна умов вибору постачальників: від простого тендеру, закритого конкурсу до аукціонів або редукціонів. Як результат, "Київстар" втрачає і в якості своїх продуктів і так дорого завойованому довірі абонентів. Безумовно, компанія в прямому сенсі не втрачала власні гроші, але відверто недоотримувала прибуток.

Варто розуміти, що день затримки у розвитку під час кризи прирівнюється до років втрат у стандартних умовах. Чого варті тільки річна невизначеність команди з розвитку нових продуктів щодо стратегії розвитку - чи то купувати "Київстару" кампанії вже з власними мережами, чи то інвестувати в будівництво? При цьому, після чергового публічного висловлювання Литовченко щодо необхідності інвестування в розвиток власних мереж, у кампанії не проведено жодного тендеру з вибору підрядників. Існує реальна небезпека того, що для "Київстару" криза може стати часом втрачених можливостей.

Проте факт залишається фактом: саме МТС і "Київстар" сьогодні знаходяться на старті нового революційного розвитку ринку телекомунікацій. Від них у великій мірі залежать і правила гри, і ступінь конкуренції в майбутньому. Держава, якщо не поспішить з приватизацією "Укртелекому", може також залишитися на узбіччі цієї революції, вдаючись надалі до неринкових методів регулювання, які жодним чином не будуть поповнювати бюджет.