Наскільки законні платежі через термінали?.

Останнім часом все більше громадян користується платіжними терміналами, через які можна поповнити рахунок мобільного телефону, погасити кредит, оплатити послуги провайдерів Інтернету, кабельного телебачення і т.д. Але наскільки відповідають такі операції українському законодавству?

Останнім часом все більше громадян користується платіжними терміналами, через які можна поповнити рахунок мобільного телефону, погасити кредит, оплатити послуги провайдерів Інтернету, кабельного телебачення і т.д. Але наскільки відповідають такі операції українському законодавству?

Національний банк України своєю Постановою № 53 від 5.03.2008 р. дав право здійснювати прийом платежів через термінали "банкам і небанківським фінансовим установам, які мають ліцензію на переказ коштів ... , а також суб'єктам господарської діяльності, які уклали агентські договори з банками ".

У дійсності ж, власники багатьох терміналів в Україну не є сьогодні ні банками, ні фінансовими компаніями, ні навіть агентами банків. В останньому випадку, договір з постачальником послуг (наприклад, провайдером кабельного телебачення) повинен був би укласти банк, а власник терміналів, який бажає отримати право приймати від імені банку платежі населення, має підписати з цим банком агентський договір. Тому, якщо одержувачі таких платежів укладають договори про їх прийом не з банками, а напряму - з компаніями-"термінальщікамі", які не мають ліцензії на здійснення грошових переказів, вони, по суті, порушують закон.

Щоб переконатися в законності відбуваються через термінали операцій, вимагайте у їх власника ліцензію на здійснення грошових переказів або копію агентського договору. Заодно подивіться на квитанцію терміналу - на ній повинні бути вказані реквізити банку, чиїм агентом є "термінальщік".

Як же намагаються обійти законодавчі вимоги власники терміналів? Найпоширеніший спосіб - видати діяльність з прийому грошових переказів за щось інше, що не вимагає отримання ліцензій та підписання агентських договорів. Наприклад, можна зробити вигляд, що в терміналі не приймаються грошові перекази, а продаються електронні ваучери або коди поповнення. Однак пряме поповнення рахунку мобільного телефону, оплата послуг стаціонарного зв'язку, кабельного телебачення, погашення банківських кредитів тощо, - безсумнівно, є грошовими переказами.

Чим же ризикують підприємці, що здійснюють прийом грошових коштів від населення через термінали, не будучи фінансовою організацією або агентом банку?

По-перше, відповідно до статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", діяльність на ринках фінансових послуг без ліцензії карається штрафом у розмірі до 85 000 грн.




По-друге, якщо дохід підприємця, що здійснює фінансові операції без ліцензії, досягне суми в тисячу неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (у 2009 р. - 302 500 грн.), він буде нести відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 151 250 грн. або обмеження волі на строк до трьох років (ч.2 ст. 202 Кримінального кодексу України).

По-третє, підприємці, які продають коди поповнення, повинні встановлювати на терміналах реєстратори розрахункових операцій, як того вимагає Закон Україна "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Якщо у "продавця електронних ваучерів" реєстратор не встановлений, йому, відповідно до ч.1 ст.17 вищевказаного Закону, загрожує штраф у п'ятикратному розмірі від вартості проданих через такий термінал товарів (наданих послуг). Крім того, статтею 155 Кодексу "Про адміністративні правопорушення" передбачено, що посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності за такі порушення можуть бути оштрафовані в адміністративному порядку. А от при прийомі в терміналах платежів в якості агента банку реєстратор розрахункових операцій не потрібна, що забезпечує значну економію коштів.

З усього сказаного можна зробити висновок: прийом платежів через термінали - досить перспективний бізнес, якщо він ведеться в правовому полі. Такий підхід не тільки забезпечує підприємцю душевний комфорт, захищаючи від неприємних контактів з контролюючими та правоохоронними органами, але і робить цю діяльність, в кінцевому рахунку, більш рентабельною. Сьогодні власникам терміналів поки що вдається не потрапити під дію описаних вище законодавчих санкцій, але "це свято не буде тривати вічно".

Адже, з одного боку, великі обороти готівки, що проходять через термінали, підвищують ймовірність криміналізації даного бізнесу. Широко відома міжурядова організація FATF (Financial Action Task Force) назвала платежі через термінали одним з найбільш ризикових, з точки зору відмивання грошей, видів фінансових послуг. FATF рекомендувала урядам країн світу посилити контроль над цим видом діяльності. З іншого боку, наростаючі проблеми з наповненням державного бюджету України будуть підштовхувати до пошуку тих бізнес-структур, за чий рахунок їх легко можна буде вирішити на абсолютно законних підставах. Так що "легалізація" роботи платіжних терміналів є для їх власників актуальним завданням.