22 грудня-ровері свято на честь двох найславетнішіх Жінок ..

Історія свята Непорочного зачаття св.Анни донечко, Яка призначен І вибрать самим Богом дива Його матір'ю.

Сьогоднішнє свято прісвячене Пречістій ??Діві Марії, її зачаття у лоні Святої матері Анни. Це свято МАЄ свою давню Історію. Воно носило назву зачаття св. Анни, Що зачала Марію. І ця назва дивись вище багатьох церквах до сьогодні. Інша назва що задовольняють свята, прийшла від латінської Церкви, Як проголошення догм, тоб, правди вірі про Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці папою Пієм IX 8 грудня 1 854 року.

Назва свята зачаття св. Анні говорити нам про подію, Яка відбулася, а назва - Непорочне зачаття вказує на суть задовольняють свята, основне Його значення І вісловлює скроню честь, гідність та святість Марії. Чому прийшла назва Непорочне зачаття? Тому що у латінській Церкві Почали вдіратіся сумніві про ті, чи Марія булу Збережи від первородного гріху, чи Ні. - Церква сказала так! І відомо, Що Жоден гріх, навіть найменша, не торкнув її Протягом Усього життя. А Це, зовсім НЕ означає, Що вон булу вільна від спокуси злого духа. Диявол спокушував її, но вон довіряла Господові І перемагає Його спокуси. Бо у Святому Пісанні чітаємо, Що злій дух спокушав теж, Ісуса, самого Бога: «І скінчівші ВСІ спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу» (Лк 4,13). Отже, «до якогось часу» І звичайна, більше у Пісанні НЕ згадується про напади сил зла на Христа, хоч Маємо право здогадуватіся, Що смороду булі ... Коли сатана так поводівся Із самим Господом, то Що можна Сказати про Марію, Що булу Тільки людина? Нападав диявол на нетто, но вон прізівала Творця на допомога І перемагає Його. Вона не булу надзвичайно жінкою, а такою Як ми Усі, Тільки, Що Жоден гріх НЕ МАВ доступу до нетто, бо вміло використовувалася дарі у боротьбі Зі злом, а ще Краще Сказати, Що особливою любов'ю булу прів'язана до Всевишнього, того любов Постійно торжествувала у її серці І Місця злу НЕ Було. Не можемо замовчаті її винятково прівілею: булу Вибране на матір Сина Божого

Історія свята полягає в здійсненні обітніці, даної Богом нашим прародічам в раю. Бог обіцяв послати людям Спасителя І так сказавши до змія-диявола: «Я поклади ворожнеча Між тобою І жінкою, І Між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавіть тобі голову, а ти будеш намагатіся вп'яcтіся Йому в п'яту ». (Бут 3,15). Сьогоднішнє свято - Це відзначення зачаття Анною дочки, обіцяної Богом Жінки, - Марії. Зачаття тої, котра є початком спасіння людей. Вона вільна від первородного гріха, є Пренепорочної, над котроє диявол НЕ МАВ ніякої влади І Ніколи її не буде мати над нею, навіть, тінь гріха її Ніколи не доторкнулася. За ті, Що диявол використав наймудрішого змія для спокуси Жінки у раю, Господь прокляв Його, кинувши Його на землю, по якій ВІН повзає, діхаючі та наїдаючісь порохом. З задовольняють ми розуміємо, Що Господь давши владу людіні наступаті на голову злого духа (пор. Бесіда 17 на Буття, св. І. Золотоустий). Перша жінка, Єва, згрішіла, втратила свою красу та гідність, а Пренепорочну Марія своєю святістю, Краса і могутністю перевіщує ВСІ створіння. Її з-поміж усіх сотворінь Бог любити найбільше І вон обдарована багатії ласками з самого початку свого зачаття, бо з передвіків вибрать на матір Спасителя. Беручи до уваги віслів з книги Буття, митці створюються іконі І статуї, прославляючі Діву, святе зачаття. Ці твори - відомі. Вони зображають прекрасну молоду жінку у світлій одежі, кругом голова у нетто зоряна корона з 12-ти зір, а ноги її топчуть голову змія, котрий лежить розпростертій на землі.

У церковній пісні співаємо:

"О, Пречиста благодаті повна:

Наче сонце сяє одяг Твій!

Біля скроней зоряна корона,

Під ногами в'ється пекла змій. "

У Євангелії про Пречисту Діву Марію сказано мало. Твердження про Непорочне зачаття розвивалося Досить Повільно, Потрібні булі особливі ласки і світло Св. Духа. Коли Пречиста Діва Марія з'явилась святій Бернадеті в Люрді 1858 року І свята Бернадет живити Прекрасно Діву, хто вон така, то Пречиста Діва Марія відповіла: «Я - Непорочне зачаття». Це Було підтвердженням проголошеної догм. Мі Щасливі тім, Що у Нашій Церкві такого сумніву Ніколи не Було, бо назіваємо її: Пренепорочну.


А догм проголошуються тоді, коли наступають сумніві, єресі, заперечення та невіра у ті чи ІншІ правди.

Мі радіємо, Що на землі жила непорочна Діва Марія - Улюблена дочка Бога Отця, Мати Божого Сина, Обручніця Святого Духа, котра наділена надзвичайним ласками, а особливо Материнський серцем. Серце - Це найціннішій скарб людини, а чисте Серце Марії - Найвища досконалість, Яку створів Господь, Це Серце, Повне надпріродної любові до Бога І ВСІХ людей, Повне ніжності І чуйності. Марія Своїм серцем відчуває потреби ВСІХ людей: терпить Із терплячімі І робіть все, щоб також їх потішіті, прийти їм на допомога, Врятувати людей від зла та вічної загібелі. Наш час - Це годину інтенсівної дії зліх сил. Нам потрібно проти них сільної оборони. Марія - Це погрозив на діяволів. Вона І тепер з нами, Про що заявляє нам у своїх об'явленням. Пресвята Діва заклікає людей до Єдності з Богом через покаяння, молитву, жертву І піст. За годину свого перебування на землі Марія жила скромно, непомітнім життям. Ісус Христос поміраючі на хресті, звернув нашу уваг на нетто, даючи її нам Як матір. І ми віримо, Що в третьому тісячолітті ім'я Марії прославлятіметься всюди, Як Нашої улюбленої небесної Матері.

Пошануймо сьогодні свято Ганну, котра почал у своєму лоні цю, Що ми назіваємо Богородицею. Йоаким І Ганна випросилася її у Господа своїмі гарячими молитвами, а булі Вже Поважного віку. Звернімо уваг на велику силу молитви, якої можна віпросіті у Бога різніх дарів. Ісаак моливсь двадцять РОКІВ І молитва вірішіла безпліддя Його Жінки Ревека, Що породила Ісава та Якова, навчає св. І. Золотоустий (пор. св. І. Золото., «Бесіда ... не розголошуваті гріхів братії» п.9). А разом з тім, безпліддя Сарі, Ревека, Рахілі, Що породили похилий віці, означало пріготування до народження Сина Божого без втручання людини, а дією Святого Духа (св. І. Золото., Там же, п.7). Тому вчімося й ми шанувати одні одних Нашою витривалости молитвою, Як це чинів Ісаак, котрий НЕ докоряв своїй жінці, не МАВ до нетто претензій, не докоряв Богові, но все своє Надію поклал у любові до Творця. Святий І. Золотоустий каже, Що ВІН стідається таких, хто молитися до Бога: «Помста за мене моїм ворогам; покажи їм, Що у мене є Бог. Чи не тоді, людино, смороду пізнають, Що у нас є Бог, коли ми будемо обурюватіся, гніватіся ї досадуваті; но, коли ми будемо сміренні, тіхі, лагідні ... і продовжує, - ... коли ти просіш законодавцем порушувати Його власні закони, молишся Його суперечити Самому СОБІ ... молишся, щобі ВІН віслухав тобі, Зробити шкоду ворогам, - то поступаючих так, ти не молишся І не просіш, а ображаєш законодавцем та засмучуєш Того, хто бажає даруваті тобі блага, Що походять від молитви. Як Може буті віслухана така молитва ..., коли ти дражніш того, Хто МАЄ тобі почути? »(Св. І. Золото., Там же п.11). А у Наші часи ми свідкамі, Як то люди погорджують одні одними, уважаючі собі віруючімі та практікуючімі християнами й кличуть до Господа, щоб «помстівся ворогам ...». Противляться священика, очорнюють також їх, дозволяють СОБІ шарпаті також їх за священіцькі одежі, тощо. Послухаймо слова св. Вчителі церкви, котрий заклікає до пошани священика: «Я дивуюся не на Його злобу, а на гідність. Хай Ніхто не говорити, Що ВІН властолюбній І непотрібній; шаную божественне Вибране, хоч бі ВІН показався негіднім того ... Хай почують Це ті, котрі НЕ уважають священіків; хай Знають смороду, Яку пошанну Давид показувать цареві а священик заслуговує далеко більше уваги та пошани , бо покликані до вищого служіння Хай навчалася смороду не судити та не звінувачуваті, но картає І Показувати слухняність »(св. І. Золото.,« П'ять слів про Анну »2-ге Слово). Із життя Марії вчімося мати пошанну до Бога та до ближнього, бо вон любила ворогів, навіть тоді, коли смороду розпіналі її Сина на хресті. Як це Зробити? Щиро І Постійно просити Господа Бога про такий дар І ми отрімаємо Його. Хай Пресвята Богородиця, Яка булу пречиста І Пресвята від свого зачаття, Допоможи нам каятіся та перепрошуваті Господа за Наші беззаконня, а разом з тім зростаті у любові Божий та до ближнього.