Депозитарій для ринку або для чиновників?.

З початку нинішнього року український фондовий ринок потрясають суперечки навколо створення єдиного Центрального депозитарію цінних паперів (ЦД).

З початку нинішнього року український фондовий ринок потрясають суперечки навколо створення єдиного Центрального депозитарію цінних паперів (ЦД).

Такий заклад Кабмін Миколи Азарова зобов'язався створити вже в 2011 році, про що записано в меморандумі між Україною і МВФ. Як вже повідомлялося в ЗМІ, ще на початку лютого прем'єр-міністр розпорядився створити спеціальну комісію, яка займеться цією справою ...

НА ФОНДОВИМ ринку назріває КОНФЛІКТ

Учасники фондового ринку стали обурюватися тим, що відбувається , як тільки стало відомо, що влада планує створити Центральний депозитарій на базі фактично державного Національного депозитарію України (НДУ) та депозитарію державних цінних паперів Нацбанку. У той же час найбільший у країні Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП) просто буде виведений з гри.

Якщо уряд та учасники фондового ринку не прийдуть до згоди в питанні про те, як повинен бути створений і яким саме належить бути Центральному депозитарію, зовсім скоро на фондовому ринку Україні розгориться новий конфлікт, який здорово похитне і без того не дуже сприятливу інвестиційну репутацію країни.

ЩО ТАКЕ ДЕПОЗИТАРІЙ І НАВІЩО ВІН ПОТРІБЕН

Депозитарій цінних паперів - установа, що надає учасникам фондового ринку послуги зі зберігання цінних паперів (акцій, облігацій, інвестиційних сертифікатів і т.д.), веде облік переходу права власності на них, а також інших операцій, пов'язаних з обігом цінних паперів. Крім того, в депозитарії зібрана вичерпна інформація про всіх учасників фондового ринку, тобто емітентів цінних паперів, торговців, біржах тощо

У міжнародній практиці наявність в країні єдиного депозитарію цінних паперів свідчить про високий розвиток фондового ринку.

- Створення єдиного депозитарію дозволить підвищити інвестиційний рейтинг України, - пояснює член ради Асоціації "Українські фондові торговці» Олег Швець.

Сьогодні в Україні діють три депозитарії: ВДЦП, який займає близько 87% ринку, його конкурент НДУ з ринковою часткою близько 13% і депозитарій Нацбанку, який, по суті, є відділом в одному з департаментів НБУ та займається виключно державними облігаціями внутрішньої позики.

Ідея створення єдиного Центрального депозитарію на основі установи, що займає мізерну частку ринку і підрозділу НБУ, належить заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації Віктору Івченку, який володіє 13% акцій НДУ. У той же час близько 86% акцій НДУ належить державі в особі Нацбанку і Держкомісії з цінних паперів.

Що стосується ВДЦП, то тут державі через НБУ належить трохи менше 23% акцій, решта ж розподілені між банками і іншими учасниками ринку (в тому числі близько 8,5% припадає на частку держбанків). Керівництво Всеукраїнського депозитарію теж подало до уряду пропозиції щодо створення ЦД, але вже за рахунок об'єднання ВДЦП - як найбільшого учасника ринку депозитарних та клірингових послуг - з НДУ.

ЯКИМ ПОВИНЕН БУТИ НОВИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ

Член ради директорів ФБ ПФТС Ігор Селецький вважає:

- На моє особисте переконання, від того, що якийсь з депозитаріїв назвуть Центральним, ліквідність і капіталізація не збільшаться, а інвесторів не додасться. Але ось поява нового монстра-монополіста реально лякає ...

Ті ж, хто схвалюють створення єдиного депозитарію, наполягають на тому, що він обов'язково повинен бути орієнтований на ринок, щоб останній не опинився в повній залежності від депозитарію-монополіста.

Центральний депозитарій є природним монополістом, але переваги централізації системи обліку набагато вище, ніж можливі мінуси від прояву монополізму. У цій ситуації важливо передбачити, щоб він не перетворився в «монстра». Для чого необхідна участь операторів ринку в управлінні.

На думку учасників фондового ринку, цього можна досягти, якщо об'єднати в одну структуру обидва діючих в країні депозитарію - ВДЦП і НДУ.

- Щоб ринку було легше пристосуватися до нових умов роботи, єдиний депозитарій повинен мати достатню капіталізацію, сучасне програмне забезпечення, яке дозволить всім учасникам ринку безболісно перейти в новий депозитарій, а також потужності для обробки великих масивів інформації. Він повинен вміти вчасно реагувати на зміни ринку - поява нових продуктів і сервісів, правил роботи, прохання учасників ринку і т.д.


- Вважає голова бек-офісу ІК Dragon Capital Ганна Сапунцова.

На думку експерта, таким критеріям буде відповідати тільки депозитарій, створений за рахунок об'єднання НДУ і ВДЦП.

З цією позицією згоден і голова правління "Української біржі" Олег Ткаченко:

- Думаю, створювати Центральний депозитарій більш доцільно на основі двох вже існуючих (ВДЦП і НДУ), щоб нове установа могла поєднати в собі переваги обох структур ...

На користь такого варіанту говорить перш за все той факт, що ВДЦП має досвід обслуговування величезної кількості операцій, високий рівень капіталізації (статутний капітал ВДЦП становить 153 млн грн., в НДУ - близько 30 млн грн.). ВДЦП з 2010 року є учасником Системи електронних платежів Національного банку України, що дозволяє йому швидко і надійно обслуговувати грошові обороти за операціями з цінними паперами, що укладаються на фондових біржах. У середньому за місяць грошові обороти через ВДЦП становлять близько 0,5 млрд грн. А НДУ використовує для цих цілей застарілу систему «Клієнт-банк» з додзвоном по телефону. Зрозуміло, що за таких умов і грошові обороти в нього мізерні - він таку статистику навіть не публікує.

Якщо зберегти структуру капіталу ВЦДБ, держава зможе мати найбільший пакет акцій у статутному фонді нової структури. Так, нинішнє керівництво ВДЦП пропонує закріпити за державою в особі НБУ, ДКЦПФР і держбанків близько 40% акцій, а інші 60% віддати у власність учасникам ринку за умови, що частка кожного з них не буде перевищувати 5%.

ВДЦП вже зараз має прозору та більш ефективну у порівнянні із НДУ систему корпоративного управління, яка відповідає міжнародним стандартам. Якщо в наглядовій раді та інших управлінських органах НДУ сидять головним чином чиновники, то у ВДЦП в наглядовій раді широко представлені учасники ринку.

- ВДЦП створювали виходячи з того принципу, що в управлінні має бути баланс інтересів держави і всіх учасників ринку (банків, торговців, бірж і т.д.) і вони повинні мати реальні можливості впливати на роботу депозитарію, - говорить голова наглядової ради ВДЦП Василь Роговий. - Для цього в структурі установи організований Рада учасників ринку, який обговорює всі питання діяльності депозитарію, а наглядова рада не має права ухвалювати будь-які рішення без врахування рекомендацій даної Ради ...

За словами Рогового, така система також дозволяє вчасно відстежувати ринкові тенденції і проблеми.

Питання руба

Чи можливе об'єднання НДУ і ВДЦП?

Заступник голови Держагентства з питань науки, інновацій та інформації Віктор Івченко вважає, що об'єднання НДУ і ВДЦП неможливо, оскільки останній нібито ще не завершив об'єднання з депозитарієм "Міжрегіональний фондовий союз» (МФС), який був створений в Україні першим в кінці 90-х років виключно українськими учасниками ринку і після створення отримав допомога США як акт міжнародного визнання. Той же Івченко побоюється, що Україна можуть звинуватити в нецільовому використанні коштів технічної допомоги США, які були надані МФС, тобто грошей, які прийшли через USAID.

Обидва цих аргументу навряд чи можна сприймати серйозно з двох причин . По-перше, остаточне злиття ВДЦП і МФС підкріплено низкою судових рішень, а ліцензія МФС на депозитарну діяльність вже давно ліквідовано. По-друге, нещодавно в пресі було опубліковано лист посла США в Україні Джона Тефта до віце-прем'єр-міністру України Сергію Тігіпку, де Тефт наполягає на тому, що, згідно з меморандумом з МВФ, Центральний депозитарій повинен бути створений на базі двох діючих в країні установ, а саме ВДЦП і НДУ. Також, на думку посла, створення нової структури на базі НДУ та депозитарію Нацбанку суперечить домовленостям з МВФ і посприяє тому, що Україна втратить довіру іноземних інвесторів.

Про можливість такого перебігу подій говорить той факт, що НДУ сьогодні існує переважно за рахунок дотацій з держбюджету і належить державі на 86%. Таким чином, учасники ринку практично не мають можливості впливати на його діяльність. Не кажучи вже про те, що в руках певної групи чиновників опиниться вся інформація про всіх учасників фондового ринку, що при нинішньому рівні корупції в Україну не додасть їй інвестиційної привабливості.

Олексій НЕКРАСОВ, КП, http://kp.ua/daily/280311/272641/