Збулася мрія ідіота!.

Мене звуть Світлана. Всім привіт. Моє знаменна подія відбулася в декабре2003 року в Нижньому Новгороді. Читаючи сайт, розумієш, що в основному людіпішут з Москви і області. Я коли ще вагітна ходила мріяла народити і обов'язково написати як це було в інеті. Збулася мрія ідіота! Я давно ходжу на роботу, а доча моя в садок, але дивлячись на вагітних подруг згадую незабутні моменти.

Всю вагітність я працювала і в декрет пішла, коли начальник просто вигнав у відпустку. Будинки робити було абсолютно нічого, з чоловіком були великі проблеми, вірніше їх просто не було, так ми посварилися і він перейшов жити до своєї матусі. У декретній відпустці я займалася чим завгодно, тільки не сидінням перед телевізором.Ходіла по гостях, магазинах, їздила за кермом! і ліфт у під'їзді моїх батьків ігнорувала повністю. А, та ще обов'язково мені потрібно було зробити ремонт у майбутній Юленькіной дитячої.

Лікар мені допомогла вибрати і домовитися завідуюча жіночою консультацією, але це по великому блату. Лікар мені дуже сподобалася - Земляникин Л.І. - Дуже спокійна жінка, хороший професіонал, правда мусі-пусі не розводить, підхід більш чоловічий, ніж жіночий.

Перехажівала я сильно і 9 грудня мене поклали у відділення патології вагітних. Багато пишуть, що їжа в пологовому будинку огидно. Бред. Якщо кухар нормальний, і їжа відповідна. Нас годували непогано. Щоправда після обіду в мене залишилося відчуття голоду, але вже на наступний день я зрозуміла, що тут все розраховано по калоріях і на майбутніх матусь, які цілий день сидять за зачиненими дверима і дуже мало рухаються (природно бажаючим приносили їжу і передавали по мотузці через вікно , але це традиція, і не варто її порушувати).

У перший день мене подивився лікар сказав, що раскитія немає, зате після огляду тутже відійшла пробка, чому я її на слудующіе день і порадувала. Утом, 11 грудня прийшла черговий лікар і сказала що я зараз піду народжувати. - Яким цікаво чином? у мене навіть і немає нічого.

Прийшла моя лікар і оголосила, що чекати тільки маленькою шкодити, а міхур проткну і сутички з'являться, як у воду дивилася! Після виконання ритуального танцю - голитися, митися і т.д. ми пішли в пологовому блоці. попередньо повідомила мамі і нещодавно з'явився знову чоловікові (чим ближче термін, тим частіше і ближче він з'являвся, і я не мало не соромлячись цьому сприяла) - коротше всіх порадувала, щоб не одна я мучилася!

Прийшли, а там у родьлоке дві дівчини "зеленого" кольору благополучно загинаються, а мені-то що, мені пофіг, мені добре.


Але, недовго музика грала ... Лікар проколола міхур. Боляче це чи ні, сказати не можу, у страху очі великі, а в перший раз завжди страшно, і почалося ... Спочатку так слабенько, а потім все сильніше і сильніше. О 9 ранку мені повідомили, що сьогодні народимо, о 10.30 прокололи міхур, в 11.30 я ходила по стелі, про що повідомляла всім присутнім і зі мною ще 2 красуні. У дівчат стеля скінчився набагато раніше за мене. Близько другої години дня я не знала взагалі на якому я світі, навіщо мені це було потрібно, і думка про чоловічої частини населення, як про найгірших істот планети ніяк не хотіла мене покидати. У пологовому будинку немає м'ячів на яких можна було б пострибати, немає масажерів, а є крапельниці, які мені ненав'язливо ставили і медсестри, які пропонували з нею лежати також "мило". Ніколи не слухайте медперсонал, якщо чітко знаєте що, те що вам це не треба, я не в плані дій лікаря, просто, якщо хочете ходити, а не дозволяють - ходіть, хочете пити - пийте, в туалет (по маленькому) - запитуйте судно . Якщо ви не дочка головлікаря і сіра миша думати про ваші сокровенні бажання і бігти їх виконувати ніхто не буде, самі завжди вирішуйте свої маленькі проблемки і будьте сірою мишкою. О третій годині прийшли студенти, а мої сусідки до цього часу вже народили, студенти та спашівают: "На підході хто є?" Медсестри відповідають: "Ні, немає нікого". А я, люди а коли ж я народжу і довго цей кошмар триватиме!? Каюсь, про маленьку Юлю я тоді навіть не думала, промайне думка, що їй теж погано і удет на задній план. О 16 годині з хвилинами лікар сказала, що розкриття повне і можна тужитися - ура щастя привалило! Сутички відступили, все інше не страшно - розслабуха, блін. Потім перевели на крісло, допомогли зайти, і через десять хвилин моє Щастя з'явилося на світ. 17.00. День скінчився. Розпочався о 9.00 ранку з обходу лікаря, а скінчився о 17.00, коли нас стало двоє. Лікарі виявили себе як хороші професіонали, за що їм велике спасибі, і особливо Земляникин Ларисі Іванівні.

О десятій вечора я вже встла і пішла дивитися своє маля, вона була окремо від мене всі 5 днів після пологів. Дитину на годування приносили дуже чистим, хоча і спала Юля весь час, ну і що, що догодовували, через 5 днів вона вдома брала тільки груди і ніяких сосок, і до 1 року 8 місяців я її годувала.

Дорогі матусі спасибі, що прочитали. Бажаю здоров'я Вам і Вашим діткам. Ведіть активну життєву позицію.

23.11.2005
s.bolshakova (*) admgor.nnov.ru