Пологи в Америці.

У мене теж дві дитини. Старшого народила в Росії, а другого в Америці.

Якщо я скажу "земля і небо" (звичайно, мова не йде про обладнання та умовах) - буде не зовсім коректно, оскільки і в Росії лікарі і медсестри були добрі і уважні, але тут народжувати мені сподобалося набагато більше.

Спочатку в палаті практично постійно була одна медсестра (тут же був і чоловік). Ближче до пологів додалося ще дві. Всі зверталися до мене не інакше як "сладкосердечная" і "медова" і намагалися якось полегшити стан - водили в теплий душ, навперебій давали поради, як дихати, що робити.

Анестезію насильно не роблять, тільки за бажанням (я відмовилася - мені здається, чим швидше, тим для дитини краще).

Появі синочка всі дуже зраділи, відразу дали прикласти до грудей, і після обтирання та обмірів він полежав у мене на животі - чудове відчуття. Після пологів погодували. Давши відпочити протягом двох або трьох годин, нас із дитиною перевели в іншу палату, схожу на готельний номер з телефоном ...




Шви зажили на подив швидко (сиділа з першого дня) - кожній матері дають пакетик з усякими знеболюючими і ранозагоювальні штучками, та ще спеціальний тазик на додачу для теплих ванн (у Росії близько місяця не могла нормально сидіти, а видалення ниток чого коштувало!). А найприємніше було після приїзду додому отримати листівку з привітаннями з пологового будинку від лікаря, котрий приймав пологи! ..

За моєю страховці я мала право запросити медсестру на будинок два рази - до пологів і після. До того ж тут існують клуби і суспільства, допомагають жінкам-мамам подолати післяпологову депресію, що надають допомогу у важких ситуаціях (правда я до них не зверталася).

До речі, одночасно зі мною в сусідній палаті народжувала жінка в протягом 18 годин, і її ніхто не квапив. Втім, як і мене.