Психологічна діагностика моральної установки на цнотливість і пов'язаних з нею властивостей особистості.

Продовження. Початок див тут.

У другому розділі "Психологічна діагностика моральної установки на цнотливість і пов'язаних з нею властивостей особистості" описується розроблена нами методика для вимірювання рівня сформованості установки на цнотливість, і наводяться результати експериментального дослідження взаємного зв'язку особистісних і морально-духовних характеристик випробовуваних з рівнем розвитку даної установки. В якості піддослідних у нашому дослідженні виступають учні-підлітки шкіл м. Балашиха Московської області та Самари. Загальна кількість випробовуваних на діагностичному етапі 300 осіб.

Опитувальник для виявлення рівня установки на цнотливість розроблений нами на основі описаної вище структури установки. Він являє собою опитувальник полярних профілів з 12 пар тверджень. За результатами вибору випробуваним того чи іншого полюсу шкали по кожному твердженню і оцінки ступеня впевненості у своєму виборі, виявляється рівень розвитку установки на цнотливість, виражений в 4-х-рівневої шкалою:

4 - стійке цнотливість,
3 - нестійке цнотливість,
2 - нестійка аморальність,
1 - вкорінена аморальність.

Показник рівня установки обчислюється як середня величина з 12 оцінок випробуваного за твердженнями полярної анкети та розраховується у вигляді індивідуального показника до 0,01. За результатами діагностики моральної установки на цнотливість випробовувані розподілилися за рівнями наступним чином (у%): рівень 4 - 8%; рівень 3 - 20%; рівень 2 - 54%; рівень 1 -18%. Такий розподіл за рівнями дозволяє отримати СУП = 2,18, тобто трохи вище нестійкою аморальності. При цьому, у групи випробовуваних з сформованою установкою на цнотливість середній показник установки становить - 3,29, а в учнів з несформованою установкою - 1,75 (в 4-рівневої шкалою). Ці дані свідчать про те, що понад 70% учнів обстеженої вибірки мають несформовану установку на цнотливість і збереження невинності до шлюбу. Більш того, 18% учнів, за даними діагностики мають протилежну, досить сильно виражену установку на сексуальні стосунки до шлюбу.

Відповідно до нашого уявлення про психологічну структуру установки на цнотливість були піддані діагностиці показники наступних особистісних характеристик:

1. Показники мотивації вибору поведінки у сфері міжособистісної комунікації за допомогою методики самооцінки, побудованої на основі ідеї Л. Кольберга про етапи морального становлення особистості (2000). Опитувальник дозволяє виявити співвідношення в мотиваційній сфері наступних 6 мотивів поведінки: страх покарання, бажання отримати нагороду, схвалення оточуючих, повагу до закону, прагнення надходити розумно, керівництво совістю (моральне кредо).




2. Показники соціальної мотивації (потреби в спілкуванні) за методикою Ю.М. Орлова в адаптації Н.М. Пейсахова (1973).

3. Показники оптимальності особистісної самооцінки за шкалами С. Будассі в адаптації Н.М. Пейсахова.

4. Показники рівня впевненості в собі за методикою А.М. Прихожан.

5. Показники емоційно-негативних переживань страху невдачі, страх бути відкинутим і почуття провини за шкалами Р. Мак Гі (1994).

6. Показники рівня ЦСО і духовно-моральних орієнтацій за модифікованим нами опитувальником М.В. Носкова (1999).

Результати порівняльної діагностики свідчать про те, що учні зі сформованої морально-психологічною установкою на цнотливість (середній рівень установки 3,29 - близько до сталого цнотливості) значимо позитивно відрізняються за всіх досліджуваних особистісним характеристикам від учнів з несформованою установкою (середній рівень установки 1,75 - між нестійкою і вкоріненою аморальністю).

У першої категорії досліджуваних (їх в даній вибірці 28%) переважають внутрішні мотиви поведінки; значно нижче негативні емоційні переживання страху невдачі і відкидання, значно оптимальніше особистісна самооцінка, істотно вище рівень впевненості в собі; істотно вище загальний рівень морально-духовних та ціннісно-смислових особистісних орієнтацій. Показники цієї категорії досліджуваних вигідно відрізняються від відповідних показників особистісних властивостей випробовуваних з несформованою установкою на цнотливість, цнотливий спосіб життя, спілкування і поведінку (їх в даній вибірці 72% випробовуваних).

Виявлені діагностикою істотні відмінності в особистісних властивостях учнів з різним рівнем сформованості установки на цнотливість дозволяють припустити, по-перше, що існує нагальна необхідність спеціальної програми освітньо-виховної роботи, спрямованої на формування та зміцнення названої установки. По-друге, можна припустити, що ця програма повинна бути орієнтована на оптимізацію всієї сукупності особистісних характеристик учнів , а також відповідних характеристик їх поведінки і спілкування, що і призведе до формування і зміцнення установки на цнотливість, цнотливий спосіб життя, цнотливу поведінку і спілкування.

Читати далі