Секс-пасивність?.

Невизначеність з приводу того, що ж має становити соціальну і сексуальну позицію особистості, стосується як чоловіків, так і жінок. Так, якщо чоловік головує в будинку - його вважають диктатором. Якщо він грає пасивну й підпорядковану роль - його критикують за невідповідність своєму призначенню.

При виникненні в сім'ї подібних проблем їх причину слід шукати в порушеннях сексуальних відносин чоловіка і дружини, а головне - в неясності сексуальних очікувань партнерів .

Ось часто зустрічається тип чоловіка: він дозволяє жінці управляти сімейними відносинами, оскільки походить з помилкової думки, що його обов'язок - тільки «обслуговувати» жінку, задовольняти її. Подібна позиція - невротична, і виникає вона від нерозуміння біологічних факторів, які визначають взаємодію підлог.

Сам факт наявності органу пенетрації (лат. penetratio - проникнення) припускає, що саме чоловік повинен проявляти ініціативу в здійсненні статевого акту . Та й тіло чоловіка - більш м'язисте, тому йому властива велика сексуальна агресія. (Слово «агресія» використовується тут у якості психіатричного терміна, що означає «просування вперед», «наближення», «самоствердження», і протилежно за змістом терміну «пасивність». Значення «ворожість» він не містить.)

Жінка - така ж індивідуальність, як і чоловік, вона ненабагато поступається йому в агресивності, що проявляється у життєвих ситуаціях.


Хоча агресивність жінки більш витончена, діє вона не менш ефективно, ніж чоловіча. З іншого боку, велика частина чоловіків свідомо чи підсвідомо з несхваленням відносяться до жінок, котрі виявляють надмірну агресивність і намагаються взяти на себе ініціативу в сексуальних відносинах. При цьому чоловік відчуває, що йому нав'язують двозначну роль, і інстинктивно чинить опір цьому (такий опір призводить до зменшення бажання володіти цією жінкою, а іноді й до імпотенції).

У житті нерідко трапляються чоловіки, яким властива пасивність, тому вони одружуються на жінках, які мають надмірну агресивністю. Теоретично це може здатися гарною комбінацією, але практика показує зворотне. Чоловік підсвідомо відкидає претензії жінки на домінуючу роль, а вона, якою б феміністкою не була, обурена його пасивністю. Все це може призвести до відчуження і знизити обопільний інтерес. Звідси - жорстокі конфлікти, що закінчуються часто хронічним пияцтвом, а в підсумку - розлученням.

У більшості випадків умовою відгуку жінки в ситуації сексуального зближення є спрямований до неї бажання чоловіка. Жінка відчуває зазвичай більший сексуальний підйом, якщо чоловік веде себе агресивно і напористо, проте їй необхідно, щоб її потребували, щоб її бажали.

Ю. ЛЕВЧЕНКО, лікар-сексопатолог, канд. психол. наук

Джерело: "Якість життя. Профілактика. "№ 4 квітень 2004

www.profilaktika.ru

//