Видалення залишкових утворень у хворих резистентним плином лімфогранулематозу.

Прогноз у пацієнтів з первічнорезістентним плином лімфогранулематозу на MOPP-ABVD-терапії вкрай поганий. Переважна більшість пацієнтів виявляються резистентними до подальшої променевої терапії. Високодозная терапія з трансплантацією стовбурових клітин крові і/або кісткового мозку дає шанс на 5-річну безрецидивну виживаність не більш ніж у 35% пацієнтів цієї групи. Найбільш часто резистентними до терапії виявляються хворі з початково великою масою пухлини середостіння.

У Центрі започатковано дослідження з видалення залишкового рефрактерного вогнища при максимальному скороченні його маси.

Дев'ять пацієнтів були піддані видаленню рефрактерних вогнищ: 8 операцій з видалення залишкових утворень середостіння і одного на шиї.

Пацієнти розділені на 2 групи:

1. 4 хворих, у яких скорочення маси пухлини становило менше 50%, після 6 курсів за програмою MOPP-ABVD або 8 курсів ВЕАСОРР. Були лабораторні ознаки активності хвороби - прискорення ШОЕ, підвищення рівня фібриногену, у частини хворих пухлина накопичувала контрастну речовину при КТ-дослідженні з внутрішньовенним контрастуванням.

2. 5 хворих, у яких пухлина прогресувала на тлі терапії MOPP-ABVD або відразу після закінчення 6 курсів. Довгостроковий прогноз цієї групи хворих вкрай несприятливий.

У першій групі хворі були піддані операції після хіміотерапії.


У всіх була видалена велика маса залишкового освіти середостіння. У двох хворих гістологічно виявлено лімфогранулематоз, у третьої хворий - фіброз, у четвертого хворого-аномалія розвитку тимусу на тлі повної регресії лімфогранулематозу. Після операції у всіх хворих визначена ремісія і вони спрямовані на променеву терапію.

У другій групі проводилася інтенсивна ПХТ другої лінії за програмою Dexa-BEAM. При максимальному скороченні маси пухлини вироблялося її видалення. Чотирьом хворим видалена велика пухлина середостіння і одному хворому був видалений рефрактерний вогнище на шиї розміром 6x6x5 см. У чотирьох хворих гістологічно виявлено лімфогранулематоз і у однієї - фіброз. Двоє хворих піддані курсом високодозової терапії з трансплантацією стовбурових клітин крові.

Переносимість операцій була хорошою, на другий день хворі почали ходити, ускладнення не зареєстровані. Термін спостереження пацієнтів становить від 1 місяця до 1 року і недостатній для остаточних висновків. Для хворих, прогресуючих на терапії першої лінії, поєднання інтенсивної ПХТ другої лінії з високодозової терапією і трансплантацією аутологічних стовбурових клітин, видалення пухлини і подальша променева терапія представляються доцільними.

Д.Л. Строяковскій, В.С. Шавлохов, І.В. Єфімов, О.В. Марголін,

Т.М. Моісеєва, І.Б. Капланский, А.X. Трахтенберг, А.В. Півник

//