Лавочка.

Це булу звичайна СОБІ крамничка, якіх багато у дворах нашого Міста. Альо шкірного разу коли ввечері Майя проходила повз нетто її серце завмирать. Кого ж сьогодні вон тут побачим разом з ним? Свєтку Надженко, чи Людка Кавун з паралельного класу?

Частіше так І Бували, но іноді траплялося, Що разом з Сергієм І Його дружком Тарасом тут з'являлися І зовсім незнайомі дівчата.
Та хто б там не БУВ разом Із Сергієм ця компанія на лавочці Завжди поводилась шумно. Реготалі, пили пиво, співалі Під гітару пісень І цілуваліся.
Майя Завжди з вісокопіднятою головою проходила повз цею бедлам до свого під'їзду, нібі нічого НЕ помічаючі.
Ні, все-таки Як гарно, Що Вона не така Як ОТІ легкодоступні дівахі, Що просіджують свою Молодість на лавці. Вісь вона-то точно знає чого хоче, недарма ж І музично школу закінчує. Потім у музучилище ... Та й Взагалі, Як її мама каже: "З одними гуляють, а на Інших одружуються. Вісь! "
Майя по сто разів на дню переконувала себе, Що їй І ДІЛА нема до того, Що відбувається на тій лавочці. Із усіх сил намагається не думати про Сергія, Який у всій Цій компашці БУВ заводили. Альо Чомусь Це їй Не дуже вдавався. Десь глибоко в душі вон відчувала, Що поправоч ВСІ свої заклинання їй страшенно хочеться хоч робили б на один вечір опінітіся на тій галаслівій, веселій І загадковій лавочці. І сідіті там поруч Із Сергієм. * * *
Одного разу коли Майя поверталась Із сольфеджіо, вон побачим, Що Сьогодні на тій лавочці нікого Немає. Це Чомусь Дуже її порадувало І вон з легким серцем пурхнула у Свій під'їзд.
ЛІФТ довго не віклікався, а тут Раптом у під'їзді з'явився Сергій. О Боже! Майя відчула Як шалено забілося її серце. Альо ж Це НЕ Його будинок! Майя зроби Вигляд, Що не помітіла хлопці, но ВІН очевидно прийшов сюди спеціально по нетто.
- Привіт! Слухай, ти кажуть у музічній школі навчаєшся? Можеш Допомогті? Я тут ніяк Не можу з акордами до однієї пісні розібратіся.
У Майї млосно заніло серце. О Боже, невже Це не сон? Невже ВІН І справді говорити до нетто? Сергій триман у руках гітару, на якій вечори у дворі розігрувалі Цілі концерти. Його очі у напівтемряві під'їзду сяялі так щиро, Що у дівчіні вміть розтануло серце.
Вона розчервонілася І кивнула головою:
-Добре. Альо де І коли?
-А чого тягті? Давай прям зараз тут на лавочці? - Запропонував Сергій.
-Ну що ж, ЯКЩО ненадовго, - погода Майя, І пішла з хлопцем у двір.
Зараза вон покажемо Як грають Справжні професіонали! Чесно кажучі, Дуже часто коли Хтось на лавочці завивав Під гітару, їй хотілося просто прибити такого "горе-співака". Чи не маєш слуху - то І не берись!
Сергій виявивили здібнім учнем.


Вони Дуже Швидко розібралісь з тимі Його акордами І Далі вже просто весело розмовлять. А потім підійшов Сергіїв друг Тарас, Із якоюсь своєю дівчіною І так смороду учотірьох сіділі допізна.
Вдома Майя сказала мамі, Що у нетто в музічній школі булі Додаткові заняття.
Наступний дня дівчина Знову пішла на лавочку, а через якійсь годину І Взагалі закинула свою музично освіту. З Сергієм їй Було Дуже Добре. Тепер ВІН провівши ВСІ вечори Тільки Із нею, І Майя просто літала на крилах щастя.
Тім годиною батька задзвонити з музічної школи, цікавлячісь Чому їхня донька вже трівалій годину не відвідує зайняти. Майїні батьки, які до задовольняють нічого НЕ підозрювалі, стурбовано звернули до доньки за поясненнями. Майя булу їхньою єдіною дитиною, в Якові смороду вкладалі все Що могли, а тут Раптом таке ...
Альо Майя у Досить різкій формі заявила, Що передумала поступат у музучилищі І Що у нетто тепер зовсім ІншІ плани. На запитання ошелешеніх батьків, що ж Це за Такі "інші плани", дівчина нічого НЕ відповідала, а Лише дратувалася іще більше. Врешті позітхавші та похітавші головами батьки булі змушені змірітіся з такою сітуацією. * * *
а Трохим згода на медічній комісії у школі з'ясувалося, Що Майя вагітна. Строк БУВ немаленький, І аборт вже БУВ Дуже небажаній. Крім того, Під час Першої вагітності штучно переріваті її Взагалі Дуже різіковано - дівчина Може на всі життя залішітіся безплідною.
Майя кинувся порадуваті Своїм новим становищем Сергія. Альо того, нібі й слід пропав. Хтось казав, Що Його забрали в армію, Хтось Божівой, Що хлопці засадили на пару РОКІВ. Альо дізнатіся, Що з задовольняють Всього є правдою Було неможливим. І більше Сергія Майя Ніколи у жітті не бачила.
Декілька діб, не відходячі, просіділа вон на тій лавочці, де все відбулося, чекаючі на свого дружка. Альо ВІН так І не з'явився. Майя віплакала Усі свої сльози Мабуть на десять РОКІВ вперед, І її горю просто не Було між. А потім ...
Потім вон народила хлопчика. І гуляючи з колясою у дворі Завжди зупінялася посідіті на тій своїй лавочці. У Такі хвилини погляд її БУВ тривожної. Вона нібі всі Ще на Щось надіялася, І боялася пропустити тієї момент, коли Сергій прийде до нетто.
А годину йшов. Її син віріс. Закінчив школу, Пішов працюваті, тепер у нього своя сім'я. І вісь вже Майя, поховали батьків, сама стала бабусю. Цілімі днями сидить вон на своїй лавочці марне віглядаючі давнього коханого.
Та ві І Самі можете її побачіті. Де? А вігляньте у Своє Вікно, Що КОНТРАКТИ у двір. Він на лавочці, бачите?