Дивись найяскравіші покази на LVFW (фото).

Змії, колгоспніци і трансвестити

Критикувати регіональні дні моди - справа невдячна. Спочатку передбачається, що вони з організації і за наповненням будуть слабкіші столичних.

І от у чому парадокс, Тиждень моди у Львові була організована несподівано непогано. Покази починалися майже вчасно, був зручний прес-рум з інтернетом і ввічливі волонтери. Локація майже за межею міста, звичайно, підкачала, але це вже деталі.

А от наповнення змушувало сповзати від реготу під стільці. Хоча, вина це організаторів? Вони ж не винні, що у львівських дизайнерів і ательє злегка перекручене почуття прекрасного. Виховане, до речі, самими покупцями.

З самого позитивного - можливість поспілкуватися з Кензо Такада. Дизайнер більше десяти років як відійшов від справ і просто їздить по світу, але він залишається легендою світу моди. Цей чоловік один з перших показав Європі інтерпретацію азіатського стилю, робив з показів шоу, а його бренд до цих пір залишається одним з топових. Загалом, значення Кендзо у світовому контексті переоцінити складно.

Тепер до самих показів. Після перегляду більшості залишалося гнітючого відчуття, що люди (як дизайнери, так і глядачі) там сприймають "дизайнерський одяг" тільки в контексті понять "епатувати, дивувати, викликати пильну увагу". А спосіб знайшли тільки один - чим більше жінка в їх одязі буде походити на даму легкої поведінки, тим краще. Не дарма ми вже говорили, що складалося враження, ніби дизайнери і ательє в основний час обшивають стрип-бари та гей-клуби.

Моделі вели ж себе відповідно. І про моделі: в основному вони були непрофесійні, ходили з працею, крутилися і кривлялися на подіумі, хоча були й непогані дівчинки.


Найулюбленішим нашим показом стало дефіле від дизайн-студії "Рептилія". Ми вже опублікували докладний звіт про нього, але хотілося б відзначити, що саме цей показ викликав неймовірні овації. Що це? Пригнічені еротичні фантазії публіки вирвалися назовні? Ми наполягаємо, що дизайнери та інші люди, які роблять одяг, повинні виховувати смак у публіки, а не грати на самих низовинних емоціях.

У цьому ж ракурсі ми розглядаємо показ від Yujen fashion. Немає нічого поганого в транс-культурі, нею надихалися у всі часи різні дизайнери. Але настільки вульгарною і непрофесійною реалізації ідеї ми не бачили давно. Чого коштували стирчать ліфчики у моделей і погано підігнані вбрання.

Про більш-менш "спокійних колекціях" - про покази Микитюк-Яценюк, Ольги De Nogga і Джапарідзе - можна сказати одне, працюйте, розвивайтеся і стежте хоч за якимись тенденціями. Інтернет зараз доступний всім. Зрозуміло, що не треба хворіти зараз популярним захопленням київських дизайнерів тупо копіювати тренди минулого сезону. Але ж можна їх якось переосмислювати. Мода на те вона й мода - щоб було модно.

Окремо відзначимо показ від Tarakanova. Хоча чоловіча мода в нашому регіоні перебуває в застої, але це ненадовго. Так що дизайнерові рекомендуємо і далі розвиватися в цьому ключі. Тим більше, що передумови до успіху є все.

Дуже сумно, коли рівень смаку дизайнерів скочується до рівня запитів публіки. Ще раз повторимося, дизайнер на те й стає їм, щоб щось міняти, робити світ кращим і цікавішим, а людей культурніше і красивіше.

А як ти вважаєш?