Юлія Тимошенко зізналася у любові до свого чоловіка (фото).

Леді Ю: Ми разом сиділи в одному СІЗО

До відомому політику Юлії Тимошенко можна ставитися по-різному. Любити, ненавидіти, захоплюватися її ідеями, обговорювати нову зачіску або вартість нарядів.

Публічні персони завжди в центрі уваги. Особливо жінки-політики. У «світі чоловіків» вони завжди повинні бути напоготові, щоб скласти гідну конкуренцію, бути сильнішою, міцнішою та мужніми ...

Але ці одвічні маски твердості, сили і мужності не здатні придушити найкращі жіночі якості. І бажання бути справжньою жінкою: ніжною, люблячою, трепетною, турботливою. Хоч іноді, нехай не так часто, як хотілося б ...

На офіційному блозі Юлії Тимошенко з'явився такий пост - «Чоловікові. Справжньому ». Про особисте! Юлія Володимирівна написала про любов і самих трепетних почуттях до свого чоловіка Олександра, заздалегідь попросивши вибачення у читачів, що використовує блог в особистих цілях.

На 31 році спільного життя почуття і любов стають міцнішими.


З офіційного блогу Юлії Тимошенко


Подзвонив мені мій чоловік Саша. Запитує: Що ти робиш? Я кажу: пишу якраз пост про тебе на особистий блог ...

Здається, він не повірив. Каже: краще б ти записала мене в минулий раз у виборчий список БЮТ.

Дійсно, була така історія. Я проводила якесь жахливо важливу нараду, а чоловік сидів і чекав у приймальні. Година, другий, третій ... Нарешті не витримав і передав записку, а, вірніше, заяву.

У ньому було написано: прошу розглянути можливість включення мене до виборчого списку БЮТ ...

Тоді була така пора в країні, коли майже всі мої рідні та знайомі перебували у в'язницях. І депутатський мандат, повірте, був не предметом розкоші, а засобом самозбереження. Я розумію, що це виглядало дико і неприродно, але дійсно - такі часи тоді були.

На заяві я написала: "Відмовити". І все, більше до теми цієї розмови ми ніколи не поверталися ...

... Кілька днів тому ми відзначали день народження, а точніше - ювілей Саші.


У сімейному колі. Було затишно, спокійно і просто по-людськи - добре ... На мить мені стало дуже боляче, що так мало часу проводила в останні роки з сім'єю, з чоловіком, з донькою ...

Є такі люди (їх дуже мало, на жаль) на яких завжди можна покластися в найтяжчу хвилину. Ти знаєш, що вони ніколи не зрадять, не відвернуться від тебе, не засудять. Такий мій Олександр. І не тому, що він мій чоловік, а тому що - Чоловік Цей, на 120 відсотків.

Одного разу ми разом сиділи в одному і тому ж СІЗО на Лук'янівці. Зрозуміло, що чоловіка кинули за грати лише тому, що він мав необережність бути моїм чоловіком. На ті часи це було неабияке "злочин". І ось одного разу ввечері мене вели на допит і на допит вели його. Ми лише на мить, на один подих зустрілися поглядами. Але мені цього вистачило. Я отримала такий заряд енергії, віри і мужності, що могла, здається, все витримати і пройти через все. Це відчула не тільки я, але, здається, навіть тюремна адміністрація. Вже на наступний день Сашу терміново перевели в іншу в'язницю в Житомирську область. Він передав мені записку прямо в камеру. Де було написано всього два слова "Не здавайся "...

А ще трохи раніше, коли я працювала Віце-прем'єр-міністром з питань енергетики, а чоловік вже був у в'язниці (так, оригінально тоді працював Кучма), мені передали запрошення на Віденський бал в Маріїнський палац. Від Кучми. У запрошенні було сказано: "Шановна Юлія Володимирівна, запрошуємо Вас разом з чоловіком на бал ...". Наші бали проходили за гратами ...

Чому я це пишу? Та просто так. Я вдячна своєму чоловікові за те, що він є. Я вдячна за те, що мені є на кого покластися. Я вдячна, що всі ці роки він і слова мені не сказав про те, що я присвятила своє життя зовсім не сім'ї ...

Я бажаю вам всім, щоб навколо вас було завжди як можна більше людей, на яких можна покластися, яких є за що любити ...

Як ви вважаєте, почуття Тимошенко до її чоловіка - любов чи піар?