Як стати "цінним" співробітником?.

Незамінних співробітників, звичайно, не буває. Будь-якому фахівцеві заміну знайти можна: довго або швидко, легко чи важко - але це цілком реально. А ось цінні співробітники зустрічаються досить часто. І ставлення керівництва до них - особлива. Так що ж це за працівники такі - цінні - і як ними стають?

Мова йде в першу чергу про талановитих людей, боротьба за яких стає основою сучасного менеджменту.

Нерідко ефективна робота компанії безпосередньо залежить від роботи декількох конкретних людей - цінних співробітників. І їх відхід може істотно похитнути справи фірми. Тому проблема збереження таких фахівців - питання виживання компанії на ринку.

Однак, цінні фахівці - це не тільки вищезгадані талановиті працівники. У принципі, це все ті, чий догляд може серйозно ускладнити роботу фірми. А вже перехід до конкурентів взагалі ставить під загрозу її благополуччя. Зазвичай таким людям дуже складно знайти заміну. Процес підбору затягується, і нова людина, як правило, виявляється набагато гірше покинув компанію цінного фахівця. Тому і ставлення начальства до таких співробітникам вельми шанобливе, навіть трепетне.

І це наочно ілюструє такий факт: три чверті опитаних керівників британських компаній сказали, що краще відпустять своїх цінних співробітників у тривалу відпустку, ніж втратять їх зовсім. Згідно з результатами опитування, 44% відповіли начальників виплачують заробітні плати своїм відсутнім на робочих місцях цінним співробітникам для того, щоб утримати їх в компанії і стимулювати повернення.

У вітчизняних компаніях сьогодні підбирають особливі матеріальні і нематеріальні стимули для утримання цінних кадрів .

Зазвичай це:
- навчання (особисте або дітей);
- надання кредитів (на покупку квартири, машини тощо);
- медичні страховки;
- зрозуміла й реальна перспектива кар'єрного росту;
- надання комфортних умов роботи.

Цінних співробітників утримують у компанії всіма силами і засобами. Адже знайти в короткі терміни адекватну заміну гарному фахівцеві досить складно. Причому, чим вище посада і складніше бізнес, тим більше часу витратить компанія на пошук гідної кандидатури. Звичайно, можна для всіх "ключових" посад вирощувати в компанії потенційну заміну. Однак, це простіше сказати, ніж зробити, тому що багато "ключові фігури" явно або неявно пручаються росту своїх підлеглих. Тобто, прагнуть залишитися незамінними.

Зрозуміло, що таке особливе ставлення хочеться отримати будь-якому працівникові. Як же керівники компанії визначають, хто є цінним співробітником, а хто - звичайним? На думку фахівців з кадрів, основними критеріями "цінності" співробітника є наступні:
- відхід його з фірми спричинить за собою збої у діяльності його підрозділи;
- підбір фахівця на цю посаду зажадає значних трудовитрат;
- для ефективної роботи новий співробітник повинен буде пройти попереднє, досить складне, навчання (введення в посаду);
- можлива передача інформації, якою володіє співробітник, третім особам (конкурентам, державним органам) може завдати прямого або непрямий збиток фірмі;
- співробітник має зв'язки з "зовнішніми" особами, які значимі для фірми.




Як же стати незамінним співробітником і отримати всі перераховані вище блага плюс особливе ставлення з боку керівництва? У принципі, існує п'ять варіантів.

Варіант перший: талант плюс праця плюс уміння подати себе. Тобто, людина повинна бути у своїй області відмінним фахівцем "за покликанням", проявляти працьовитість і вміти подати себе і результати своєї роботи "у потрібному світлі" начальству. Навчитися всьому цьому цілком можна, але тільки в тому випадку, якщо присутній перша і основна в даному варіанті складова - талант. А якщо він не проявляється? Існує ще чотири варіанти.

Варіант другий: стати "обличчям компанії". Тобто, взяти на себе всі представницькі функції і з часом почати уособлювати фірму для ділових партнерів, клієнтів, преси. Проявивши наполегливість і винахідливість, можна навіть перетворити себе в частину іміджу компанії. І зміна такого "обличчя" стане для підприємства дуже скрутній, а іноді навіть неможливою. Але не варто забувати: цей варіант вимагає максимально напруги, вміння бути постійно на очах і не втомлюватися. Публічність - справа стомлююче, з яким справляються далеко не всі.

Варіант третій: надійний помічник начальника. Звичайно, мається на увазі "самий головний начальник ", адже всі інші йдуть і приходять, а він зазвичай залишається надовго. Ідеально, якщо він до того ж власник або співвласник компанії. Тоді роль його гарного помічника допоможе надовго стати цінним кадром. Проте, в цьому випадку необхідно: по-перше, мати з начальником постійні контакти, по-друге, бути відмінним психологом, і, по-третє, відчувати симпатію до керівника. Без цього стати його "правою рукою" навряд чи вдасться.

Варіант четвертий: "замкнути" на собі більшість робочих контактів. Створити базу даних, доступ до якої максимально утруднити для всіх інших працівників. Побудувати з клієнтами і партнерами "особливі" стосунки, засновані на особистій симпатії. При цьому треба постійно давати зрозуміти керівництву, що всі ділові зв'язки тримаються тільки завдяки цим стосункам. І ненав'язливо натякати, що при відході з компанії всі клієнти і постачальники будуть для організації втрачені. Але цей варіант дуже нагадує "шантаж" і "пройде" далеко не з усіма типами керівників.

Варіант п'ятий: працювати "без сну і відпочинку". Брати на себе купу додаткових обов'язків, не вимагаючи підвищити зарплату; покірливо виходити надурочно: у вихідні і свята; брати роботу додому і тому подібне. Звичайно, будь-який начальник це оцінить. І буде накладати все більше і більше ... Цей варіант - найважчий і ненадійний. Адже довго витримати такий ритм роботи досить складно, а відмовитися від додаткових навантажень згодом буде практично неможливо.

Ось і виходить, що найкращим варіантом є все ж таки перший - талант, праця й уміння себе подати. А якщо талант не проявляється, то, напевно, варто задуматися: чому? Швидше за все, людина просто займається не тією справою. Так може бути краще пошукати своє покликання, а не намагатися здаватися незамінним, займаючи "не своє місце"?