Я вам не мила! - Правила етикету Покровські ворота бізнес-етикет.

Як часто дівчатам і в діловій, і в приватній обстановці доводиться парирувати невідомо за що обрушується на них фамільярність. «Зайці», «люба» і «дорогенька» так і норовлять прокрастися до них ближче. У більшості випадків, вживання подібних слів у діловій обстановці абсолютно невиправдано. Та й в особистому житті має негативний вплив на співрозмовника.
Ну що з ним робити?
Кому з нас не доводилося відповідати на звернення з боку представників сильної половини людства коронною фразою героїні нев'янучого фільму «Покровські ворота»: «Я вам не мила» - і видалятися з гордо піднятою головою?
Подібні чоловічі витівки зрозумілі не завжди, а часом навіть смішні. Ну чому замість звичної і нейтральною фрази-звернення до продавщиці магазину: «Мені, будь ласка, триста грамів докторської ковбаси», - удавано посміхаючись, покупець бурмоче: «Дорогуша, мені б триста граммчіков он тієї ковбаски»? Заграє? Або задобрює пестливими словами продавщицю від недовеcа?
Але якщо на вулиці від подібного звернення можна просто відмахнутися, мовляв, ми на брудершафт не пили, то від спілкування з людиною, щодня з'являються у вашому офісі або дружній компанії, часом відкрутитися неможливо.
Логічне питання, що виникає в подібній ситуації: що ж сказати у відповідь і Чи варто перевиховувати «кривдника»?
По-перше, як би вас зачіпала подібне звернення, занадто сильно турбуватися не варто. З точки зору мовного етикету, вживання подібних слів хоча і є помилкою, але не суворою. Це ж не нецензурна лексика.
По-друге, ваше основне завдання в подібній ситуації - все-таки не покарати людину, не провчити його, а прояснити ситуацію і налагодити правильні відносини.
Одного разу до мені в офісі підійшов менеджер рекламного відділу. «Рибонька, ти б не підібрала мені отчетик за минулий місяць?» - Олійно посміхнувся він. «Ми що, в акваріумі?» - Здивувалася я від несподіванки. «Ні», - зніяковів менеджер. «А до чого тут рибки?» - Уточнила я. «Звіти он там, на другій полиці», - залишалося махнути мені рукою на шафу. На наступний день менеджер приніс мені вибачення, супроводивши їх врученням барвистої коробки шоколадних цукерок.
А ось клієнт на прізвисько «зайчик» так і продовжує звертатися, роблячи замовлення по телефону: «Заїнька, Привітики, хочу замовити ... », незважаючи на всі мої ввічливі пояснення.
Чому вони так говорять?
До основних причин вживання зменшувально-пестливих слів можна віднести:
1. Бажання зав'язати прості, так звані «ти» - стосунки.
2. Помилкове припущення, що вживання таких слів в контексті ділової розмови допоможе налагодити дружні зв'язку з партнерами і клієнтами, а в приватній розмові - викликати прихильність співрозмовниці.
3. Невміння побудувати (ділову) бесіду.
4. Бажання виглядати важливо і навіть зверхньо.
5. Незграбна спроба вираження ввічливості і чемності.
6. фамильярная спроба маніпулювання співрозмовником .



Знали б ті, хто так здатний вигадувати всілякі миленькі слівця типу стільчик і шоколадочка, яку помилку вони роблять. У діловій обстановці, де мова відрізняється високим ступенем формальності, вони виглядають білими воронами. А в особистому спілкуванні нагадують невихованих і неосвічених людей.
Психологи визначили, що результатом подібного стилю спілкування найчастіше стають:
- відкриті і приховані конфлікти;
- неприязнь і часом мовчазна критика на адресу виголошує;
- розрив комунікації;
- і навіть глузування.
Я його навчу ...
Якщо ви все ж вирішили змінити ситуацію, вам знадобляться такт і навіть винахідливість. А для кожної ситуації доведеться вибрати свою, найбільш підходящу форму зауваження.
Постарайтеся зрозуміти, хто перед вами - початківець хам або розгублений словоплет-невдаха. Кожен з них заслуговує своєї відповіді.
Почувши подібну ласкаве звернення для першого разу можна й промовчати. Якщо ж ви дуже незадоволені, висловіть свою незадоволеність мімікою.
При повторній спробі співрозмовника можна скористатися фразами-кліше. Почувши "Лапочка», дайте відповідь: «Давайте повернемося до офіційного тону». А людині, вимовляє «Привіт» замість належного «Добрий день», повідомте, що у вашому офісі прийнято вітатися більш офіційно.
У будь-якому разі:
- не робіть зауваження в грубій, повчальної формі. Повідомити про ваше ставлення до подібного поводження можна навіть дружнім напівпошепки;
- бажано говорити з людиною віч-на-віч. По суті, ви все-таки робите зауваження;
- по можливості краще посилатися на корпоратіних кодекс і правила бізнес-етикету, а не на особисті амбіції.
Ти начальник, я ... не любонько
А що, якщо подібним «грішить» керівництво ... На жаль, але підказка начальнику, швидше за все, буде розцінена негативно. Вам варто виявити повагу до чужої думки і бажання його зрозуміти, але пояснити, що інтереси справи і фірми понад усе. Ось де стануть у нагоді посилання на бізнес-етикет і етику ділового життя. З подібними аргументами буде важко посперечатися навіть самому високому керівництву.
А ось так не треба:
1. Як показує практика, підтримувати гру в подібні слова не варто. Не називайте клієнта навіть в жартівливій формі «котеночка» і не уточнюйте: «А чого б хотів мій пупсик?» В іншому випадку ви ризикуєте опинитися на рівні почав спілкування співрозмовника.
2. Безглуздо відповідати грубістю і посилати його туди, звідки він прийшов. Навряд чи опонент хотів зіпсувати з вами стосунки. Швидше за все, він просто невдало їх налагоджував.
3. Не заявляйте категорично: «У такому тоні я розмовляти не бажаю». Краще запропонуйте інший, більш підходящий стиль спілкування.
4. У зв'язку з тим, що загальні правила етикету не мають на увазі робити мовні зауваження співрозмовника негайно, на деякі помилки мови краще не звертати уваги.