Безкоштовна медицина - Поліклініка УЗД гінекологія.

- Лікарю! Доктор! Я хвора!
- Покажіть гаманець!
А у відповідь лише тиша.
Кожне око, як вуглинка.
- Що ж, вашому здоров'ю
Потрібен суворий раціон!
Підморгнув, не оком, брови!
- Хліб, вода і міцний сон.
- Я видужаю?
- Неодмінно ...
А тепер ідіть геть,
Я працюю у дві зміни,
Щоб не вам, собі допомогти.
Безкоштовна медицина - це солодкий відгомін з минулого. Міраж. Фата моргана! Кажуть, що вона є ... Але ніхто її не бачив ... А якщо й бачив, то не назве місце, куди б вам піти, щоб там її знайти.
І яскравий приклад тому наша сусідка - Марія Фроловна, жінка передпенсійного віку, невичерпної енергії і зворушливої ??турботи про своє здоров'я.
Марія Фроловна, як зараз висловлюються, бізнес-леді середньої руки. Чоловік її працює у фірмі не останньою людиною. Я це все до того, що в засобах Марія Фроловна не обмежена. Але ходить вона виключно в районну поліклініку.
По-перше , раз за законом покладена безкоштовна медицина, то вона і повинна бути. По-друге , з побоювання за збереження свого дорогоцінного здоров'я. Марія Фроловна вважає, що у приватній клініці за її гроші у неї стільки хвороб знайдуть, що лікуватися їй не перелечу до кінця віку. Може бути, вона й не так далека від істини?
Так от, не далі як учора ввечері зіткнулася я зі своєю сусідкою ніс до носа при виході з під'їзду. Зраділа вона мені, як рідний, і каже:
- Людочка, чи є у вас час?
- Ну ...
- Дивись, який чудовий вечір!
Вечір і справді був чудовий, сонце не встигло сісти на долоню горизонту, але вже не пекло з силою доменної печі. Та й вітерець ожив, почав перелітати з лави на лаву. На газоні солодко пахли петунії та чорнобривці. Різнобарвними очима підморгували фіалки. Запашний тютюн, заклично погойдуючись, манив комах. Дві строкаті метелики присіли на спинку лави і поволі ворушили величезними крилами. Краса!
Я вирішила, що якщо посиджу півгодинки з сусідкою на лавочці, то нічого страшного не станеться. І справи мої нікуди не втечуть.
Присіли ми, і Марія Фроловна каже:
- Хочу ось поділитися з вами, Людочка, історією про те, як я ходила робити УЗД. Безкоштовно. А-то на серці лежить вантажем і заважає.
Піймавши мій здивований погляд, вона швидко додала:
- Чоловік ще з роботи не прийшов, а мені поділитися пристрасть як хочеться. Просто зсередини все розпирає!
Я згідно кивнула. Чому власне і не вислухати людину, якщо так накипіло? Подивилася я на рдяний сонце, вже зачепила край горизонту, на розплилися калюжки червоного світла і приготувалася слухати.
- Так от, - почала Марія Фроловна, - Була я навесні у лікаря на профілактичному огляді. І та дала мені направлення на УЗД. Безкоштовне. Але записуватися потрібно на три місяці вперед.
- Треба так треба, - зітхнула Марія Фроловна, - пішла я, записалася і стала чекати.
Не перебиваючи сусідку, я мовчки здивувалася її залізній витримці, але сперечатися, природно, не стала.
А вона тим часом продовжувала:
- От сьогодні підійшов термін. Піднялася я ні світ ні зоря, о сьомій годині вийшла з дому і близько восьми була в поліклініці. УЗД у нас роблять в приймальному покої, де стаціонар. Тепер там залізні двері і домофон. Подзвонила. Дзвіночок тоненький. Почують - не почують? Почули!
Але тут трапилася таке, що навіть я, чимало побачила на своєму віку й звикла ні чого не дивуватися, була здивована! Чергова лікар навідріз відмовилася впускати мене в приміщення!
- Ідіть, - каже, - у поліклініку, тепер УЗД роблять у гінекологічному відділенні .
Прийшла я туди вражена до глибини душі, там біля скроні покрутили пальцем і послали назад.



Я почала потроху закипати. Приходжу знову в приймальне відділення. Так і так! Але ні тут-то було! Вперлася чергова рогами в підлогу і не відкриває! Я її прошу пояснити, що це значить? Я записалася, мовляв, ще в червні. І тут вона мені видає:
- Ідіть звідси і не заважайте мені працювати.
- Краще б вона цього не говорила, - зітхнула сусідка. - Коли зачіпають мою людську гідність, я звіром! А тут про себе кохану почути таке!
Переступила я з ноги на ногу і кажу:
- Зараз ви закриєте рот, відірвете свою дупу від стільця і ??швидко забігаєте. Гарантія 100%.
Вереск її слухати я не стала. У мені вже все чортики прокинулися, копитцями застукали!
Мені знадобився рівно годину, щоб поставити на вуха перший і другий поверх поліклініки та приймальне відділення. Головного лікаря я зловила, коли він виходив з планерки.
Кажу йому:
- Ходімо у ваш кабінет.
Він якось дивно на мене подивився, швидко озирнувся і питає чомусь пошепки:
- Ви наполягаєте?
- Ще б! - Вигукнула я пристрасно. - Я тут з 8 годин! Вже вся стомилася!
Він знову озирнувся навіщо щось по сторонах і говорить:
- Ходімо!
Ну, прийшли ми, я йому все виклала з подробицями та коментарями.
Він вислухав уважно і як гаркне:
- Що це за бардак, я вас питаю?!
- Ви мене питаєте? - Здивувалася я.
- Ой! Вибачте, це я абстрактно.
- Ну, якщо абстрактно ...
- Не могли б ви вийти в коридор? Мені потрібно тет-а-тет поговорити з черговим лікарем приймального відділення.
- Та заради Бога!
Вийшла. Він щільно причинив за мною двері. Ну і тет-а-тет! Він так кричав, що все чула не тільки я, але і всі, хто був у
коридорі і в кабінетах навпроти.
Вони всі відкриті від спеки були. Ось що значить людина з вищою освітою! Інтелігент! Яка культура мови! З усіх слів цензурними були тільки ім'я і по батькові лікаря. Решта - суцільний російський мат.
Через якийсь час усе затихло. Двері прочинилися, через неї виглянув головлікар, боязко подивився на мене і довірливо промовив:
- Я все залагодив. Ідіть.
Я щиро подякувала йому. Тільки що на радощах на шию не кинулась і не розцілувала. Не зважилася шокувати чоловіка, настільки зворушливо про мене позаботившегося.
Приходжу в приймальне відділення. Двері відчинені! У дверях стоїть докторіца ця чергова і сліпуче мені посміхається:
- Проходьте, будь ласка! Я вас вже чекаю, чекаю!
Треба ж які на світі бувають чудеса! Ось вже не підозрювала, що мат має таке психотерапевтичний вплив! Вона мене мало не на руках несла, очима буквально їла! Навіть порошинку якусь струсила! І величала виключно дамою!
Секрету зронила:
- Я пила ...
- А ще лікар називається! - Вирвалось у мене.
- Валокордин! - Образилась вона.
- А ... на здоров'я!
- Через вас, - не втрималася вона.
- Через свою глупоти та шкідливості, - не залишилася я в боргу.
Вона якось дивно гикнула і помчала кудись, накульгуючи на височенних підборах. Ну, я за нею не побігла. Я ж не в догонялки прийшла грати з черговим лікарем, а УЗД робити. Попрямувала прямо в потрібний мені кабінет і між ділом усе розповіла лікаря, який робить УЗД. Вона так реготала! Каже:
- Хоч хто-то нашу швабру в кут поставив.
Закінчивши свою розповідь, сусідка переможно подивилася на мене.
- Я вам аплодую, Марія Фроловна! - Сказала я щиро.
- Ах, Людочка! У нашій-то державі без бійцівської гарту не вижити . Згадайте моє слово!
Я згідно кивнула. Так, щоб користуватися благами нашої безкоштовної медицини, потрібно мати богатирське здоров'я! Чого я вам всім і бажаю.