Стрейчинг навіть кішки знають.

У фітнесі з'явилося дещо новеньке: стрейчинг - комплекс вправ, що дозволяють повернути втрачену гнучкість. Правда, якщо чесно, то якщо вік піджимає, та й стан жалюгідний, гутаперчевою змії з вас вже не вийде.

У будь-якому випадку підходити до цих занять потрібно не в пориві модного захоплення, а розумно, поступово нарощуючи навантаження.

Витягати м'язи, на думку медиків, - корисне заняття: відновлюється кровообіг і стан судин. Це, до речі, добре знають домашні кішки - щоранку вони починають саме з стрейчингу, вигинаючи спину і витягаючи лапи. Але для нас, вже позбавлених природного чуття, - головне не дати розтягнутися зв'язці замість м'язи. Інструктори з фітнесу стежать, щоб ви дотримувалися кут нахилу, інакше можна й рівновагу втратити. Головне не упустити момент, коли м'яз від болю може порватися. Тому лікарі радять довго не терпіти біль від розтяжки. А те, що буде спочатку боляче, говорять усі новачки цього новомодного напряму. Тому інструктори просто стоять над вами, контролюючи кожен вдих і видих і з цікавістю заглядаючи вам в обличчя - не перекосило його від раптового болю.


Зате якщо все нормально і м'язи вже звикли до занять, відчуття свого тіла після занять можна порівняти з відвідуванням лазні. І здається навіть, ніби ти виріс на кілька сантиметрів.

Інші заняття з їх ритмом і швидкістю, коли дихання збивається і ти стаєш мокрим, як жаба, багатьом вже порядком набридли, та й задоволення отримуєш, тільки коли виходиш з залу. І частково цим пояснюється популярність стрейчингу - повільно, розслаблююче і навіть якось сумно. Цей темп необхідний, кажуть інструктори, щоб мозок встиг збагнути й обрахувати всю інформацію, яка надходить до нього від м'яза. І дати команду їй або болем, або приємним відчуттям витягування. Вважається, що при розтяжці, яка передбачає повільний темп, жир розщеплюється в самим глибоких шарах, які не зачіпаються при звичайній аеробіки.